фотограф —
фото́граф іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
фотограф —
Світляр, (вона) світлярка
Словник чужослів Павло Штепа
фотограф —
ФОТО́ГРАФ, а, ч. Фахівець із фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією. Тут же [на пероні] приладнував свій апарат фотограф, що збирався увічнити першу зустріч комунарів (І.
Словник української мови у 20 томах
фотограф —
-а, ч. Фахівець з фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією. || Той, хто взагалі фотографує, вміє фотографувати. || перен. Про художника, письменника і т. ін., для якого характерний фотографізм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фотограф —
ФОТО́ГРАФ, а, ч. Фахівець з фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією. Тут же [на пероні] приладнував свій апарат фотограф, що збирався увічнити першу зустріч комунарів (Мик.
Словник української мови в 11 томах