1. Орфоепічний словник української мови

фотограф

фото́граф

[фотограф]

м. (на) -фов'і/-ф'і, мн. -фие, -ф'іy

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фотограф — фото́граф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фотограф — Світляр, (вона) світлярка Словник чужослів Павло Штепа
  3. фотограф — ФОТО́ГРАФ, а, ч. Фахівець із фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією. Тут же [на пероні] приладнував свій апарат фотограф, що збирався увічнити першу зустріч комунарів (І. Словник української мови у 20 томах
  4. фотограф — -а, ч. Фахівець з фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією. || Той, хто взагалі фотографує, вміє фотографувати. || перен. Про художника, письменника і т. ін., для якого характерний фотографізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фотограф — Фото́граф, -фа; -графи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. фотограф — ФОТО́ГРАФ, а, ч. Фахівець з фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією. Тут же [на пероні] приладнував свій апарат фотограф, що збирався увічнити першу зустріч комунарів (Мик. Словник української мови в 11 томах