фотограф
фото́граф
-а, ч.
Фахівець з фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією.
|| Той, хто взагалі фотографує, вміє фотографувати.
|| перен. Про художника, письменника і т. ін., для якого характерний фотографізм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фотограф — фото́граф іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- фотограф — [фотограф] м. (на) -фов'і/-ф'і, мн. -фие, -ф'іy Орфоепічний словник української мови
- фотограф — Світляр, (вона) світлярка Словник чужослів Павло Штепа
- фотограф — ФОТО́ГРАФ, а, ч. Фахівець із фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією. Тут же [на пероні] приладнував свій апарат фотограф, що збирався увічнити першу зустріч комунарів (І. Словник української мови у 20 томах
- фотограф — Фото́граф, -фа; -графи, -фів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фотограф — ФОТО́ГРАФ, а, ч. Фахівець з фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією. Тут же [на пероні] приладнував свій апарат фотограф, що збирався увічнити першу зустріч комунарів (Мик. Словник української мови в 11 томах