фотограф

фото́граф

-а, ч.

Фахівець з фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією.

|| Той, хто взагалі фотографує, вміє фотографувати.

|| перен. Про художника, письменника і т. ін., для якого характерний фотографізм.

Значення в інших словниках

1. фотограф — фото́граф іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фотограф — [фотограф] м. (на) -фов'і/-ф'і, мн. -фие, -ф'іy  Орфоепічний словник української мови
3. фотограф — Світляр, (вона) світлярка  Словник чужослів Павло Штепа
4. фотограф — ФОТО́ГРАФ, а, ч. Фахівець із фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією. Тут же [на пероні] приладнував свій апарат фотограф, що збирався увічнити першу зустріч комунарів (І.  Словник української мови у 20 томах
5. фотограф — Фото́граф, -фа; -графи, -фів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. фотограф — ФОТО́ГРАФ, а, ч. Фахівець з фотографії (у 1 знач.); той, хто професійно займається фотографією. Тут же [на пероні] приладнував свій апарат фотограф, що збирався увічнити першу зустріч комунарів (Мик.  Словник української мови в 11 томах