халупка —
халу́пка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
халупка —
див. дім; прибудова; халабуда
Словник синонімів Вусика
халупка —
ХАЛУ́ПКА, и, ж. Зменш.-пестл. до халу́па. Крива, похилена халупка, з чорною стріхою і білими стінами, стояла поміж закинутих .. осель (М. Коцюбинський); В невеличкій халупці при стайнях містився центр охорони – щось на манер караульного приміщення (Л.
Словник української мови у 20 томах
халупка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до халупа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
халупка —
ХАЛУ́ПКА, и, ж. Зменш.-пестл. до халу́па. Крива, похилена халупка, з чорною стріхою і білими стінами, стояла поміж закинутих.. осель (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
халупка —
Халупа, -пи ж. Лачуга, избенка. Ном. № 12703. Чуб. II. 196. ум. халупка. Вільно губці в своій халупці. Ном. № 6812.
Словник української мови Грінченка