химеристий —
химе́ристий прикметник
Орфографічний словник української мови
химеристий —
див. химерний
Словник синонімів Вусика
химеристий —
ХИМЕ́РИСТИЙ, а, е. Якому властиві дивацтва, примхи, забаганки, вигадки тощо; примхливий. Данькові, правду кажучи, вона теж подобалась, химериста оця Нонна, подобалась своїми вихватками, сміливістю та веселістю (О.
Словник української мови у 20 томах
химеристий —
-а, -е. Якому властиві дивацтва, примхи, вигадки тощо; примхливий. || Своєрідний, дивний, незвичний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
химеристий —
ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
химеристий —
ХИМЕ́РИСТИЙ, а, е. Якому властиві дивацтва, примхи, вигадки тощо; примхливий. Данькові, правду кажучи, вона теж подобалась, химериста оця Нонна, подобалась своїми вихватками, сміливістю та веселістю (Гончар, II, 1959, 244); // Своєрідний, дивний...
Словник української мови в 11 томах