Значення в інших словниках
-
хори —
хо́ри множинний іменник
Орфографічний словник української мови
-
хори —
Відкрита галерея, установлена зазвичай над церковними воротами або вздовж стін середньої частини храму, призначена для хору; заст. емпора
Словник церковно-обрядової термінології
-
хори —
ХО́РИ, ів, мн. Відкрита галерея, балкон у верхній частині парадного залу або в церкві (спочатку для розміщення хору, музикантів). “Завтра я, може, побачу її в церкві... Не піду співати на хори, стану у правому притворі на сходах, коло дверей” (І.
Словник української мови у 20 томах
-
хори —
-ів, мн. Відкрита галерея, балкон у верхній частині парадного залу або в церкві (спочатку для розміщення хору, музикантів).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хори —
ХО́РИ, ів, мн. Відкрита галерея, балкон у верхній частині парадного залу або в церкві (спочатку для розміщення хору, музикантів). «Завтра я, може, побачу її в церкві… Не піду співати на хори, стану у правому притворі на сходах, коло дверей» (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
хори —
(грец. — місце співаків) 1. Відкрита верхня галерея всередині православної церкви, що розташовувалася над її західною частиною, іноді над боковими нефами.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
хори —
Хо́ри, -рів м. мн. Хоры (въ церкви). Пішов дід на ніч до церкви.... виліз собі на хори і сидит. Гн. II. 48.
Словник української мови Грінченка