хрумкий —
хрумки́й прикметник
Орфографічний словник української мови
хрумкий —
ХРУМКИ́Й, а́, е́. Який видає тріск, хрумтить. Тут він упав на хрумкий пісок (І. Микитенко); Шумаков випив дві склянки чаю, заїдаючи хрумким печивом (С. Голованівський); Зітхала конячина, тюпала по дорозі.
Словник української мови у 20 томах
хрумкий —
-а, -е. Який видає тріск, хрумтить.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хрумкий —
ХРУСТКИ́Й (який тріщить при розжовуванні), ХРУМКИ́Й, ХРУМТЛИ́ВИЙ, ХРУМКОТЛИ́ВИЙ, ХРУСКОТЛИ́ВИЙ. Хрустке печиво; Хрумкі бублики; Вчителька поставила на стіл тарілку з хрускотливими вергунами (О. Донченко).
Словник синонімів української мови
хрумкий —
ХРУМКИ́Й, а́, е́. Який видає тріск, хрумтить. Тут він упав на хрумкий пісок (Мик., II, 1957, 208); Шумаков випив дві склянки чаю, заїдаючи хрумким печивом (Голов., Тополя.., 1965, 333); Зітхала конячина, тюпала по дорозі.
Словник української мови в 11 томах