черниця —
ЧЕРНИЦЯ – ЧОРНИЦЯ Черниця, -і, ор. -ею. Монахиня. Задзвонили до вечерні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Т.Шевченко). Чорниця. Чагарник родини брусничних з чорними їстівними ягодами. Ми рвемо над дорогою стиглі чорниці, а іноді й суниці (А.Шиян).
Літературне слововживання
черниця —
ЧЕРНИ́ЦЯ¹, і, ж. Жін. до черне́ць. Задзвонили до вечерні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Т. Шевченко); [Одарка:] Не знаю, як я з жалю не вмерла. ..
Словник української мови у 20 томах
черниця —
черни́ця 1 іменник жіночого роду, істота монахиня черни́ця 2 іменник жіночого роду ягода розм.
Орфографічний словник української мови
черниця —
I -і. Жін. до чернець. Постригтися в черниці. II -і, ж., розм. Те саме, що чорниця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
черниця —
ЧЕРНИ́ЦЯ¹, і, ж. Жін. до черне́ць. Задзвонили до вечерні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Шевч., І, 1963, 128); [Одарка:] Не знаю, як я з жалю не вмерла. ..
Словник української мови в 11 томах