черниця

черни́ця 1

іменник жіночого роду, істота

монахиня

черни́ця 2

іменник жіночого роду

ягода

розм.

Значення в інших словниках

1. черниця — ЧЕРНИЦЯ – ЧОРНИЦЯ Черниця, -і, ор. -ею. Монахиня. Задзвонили до вечерні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Т.Шевченко). Чорниця. Чагарник родини брусничних з чорними їстівними ягодами. Ми рвемо над дорогою стиглі чорниці, а іноді й суниці (А.Шиян).  Літературне слововживання
2. черниця — [чеирниц'а] -ц'і, ор. -цеийу (монашка)  Орфоепічний словник української мови
3. черниця — ЧЕРНИ́ЦЯ¹, і, ж. Жін. до черне́ць. Задзвонили до вечерні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Т. Шевченко); [Одарка:] Не знаю, як я з жалю не вмерла. ..  Словник української мови у 20 томах
4. черниця — I -і. Жін. до чернець. Постригтися в черниці. II -і, ж., розм. Те саме, що чорниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. черниця — ЧЕРНИ́ЦЯ, МОНА́ШКА, МОНА́ХИНЯ, МА́ТУШКА заст., ХРИСТО́ВА СЕСТРА́ (НЕВІ́СТА) заст., ЧОРНОРИ́ЗКА заст., ЧОРНОРЯ́СНИЦЯ заст.; СЕСТРА́, ЗАТВО́РНИЦЯ (ЗАТВІ́РНИЦЯ).  Словник синонімів української мови
6. черниця — Черни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. черниця — ЧЕРНИ́ЦЯ¹, і, ж. Жін. до черне́ць. Задзвонили до вечерні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Шевч., І, 1963, 128); [Одарка:] Не знаю, як я з жалю не вмерла. ..  Словник української мови в 11 томах