чин
I [чин]
чину, м. (ў) чин'і, мн. чиени, чиен'іў
два чиние (посада)
II [чин]
чина, м. (на) чинов'і/чин'і, мн. чиени, чиен'іў
два чиние (про людину)
Орфоепічний словник української мовиI [чин]
чину, м. (ў) чин'і, мн. чиени, чиен'іў
два чиние (посада)
II [чин]
чина, м. (на) чинов'і/чин'і, мн. чиени, чиен'іў
два чиние (про людину)
Орфоепічний словник української мови