шанувальник —
(той, хто виявляє пошану до когось) цінитель, цінувальник, поцінувальник, (давнє) поклонник.
Словник синонімів Полюги
шанувальник —
див. побожний
Словник синонімів Вусика
шанувальник —
ШАНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто виявляє шану (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь. Полум'яними шанувальниками Заньковецької були Л. М. Толстой, А. П. Чехов, І Є. Рєпін, П. І. Чайковський (М.
Словник української мови у 20 томах
шанувальник —
шанува́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
шанувальник —
-а, ч. Той, хто виявляє шану (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шанувальник —
ПРИХИ́ЛЬНИК (той, хто підтримує, захищає, схвалює кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці), ПРИБІ́ЧНИК рідше, ПРИХИ́ЛЕЦЬ заст.; ПОБО́РНИК, РЕВНИ́ТЕЛЬ книжн., ЛИ́ЦАР уроч., поет., ПАЛАДИ́Н уроч., поет., ОБО́ЖНЮВАЧ розм.
Словник синонімів української мови
шанувальник —
ШАНУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто виявляє шану (у 1 знач.) до кого-, чого-небудь. Полум’яними шанувальниками Заньковецької були Л. М. Толстой, А. П. Чехов, І Є. Рєпін, П. І.
Словник української мови в 11 томах