шарфик —
ША́РФИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шарф 1. [Мати:] Гаразд, що встигла шарфик доплести... Адже ж на тій міжзоряній дорозі холодний протяг дме на всі світи і навіть місяць блідне на морозі (О. Левада); Свіжий вітерець приємно хлюпав в обличчя, зривав з неї газовий шарфик (Яків Баш).
Словник української мови у 20 томах
шарфик —
ша́рфик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
шарфик —
-а, ч. Зменш.-пестл. до шарф 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
шарфик —
ША́РФИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шарф 1. [Мати:] Гаразд, що встигла шарфик доплести… Адже ж на тій міжзоряній дорозі холодний протяг дме на всі світи і навіть місяць блідне на морозі (Лев., Драми..
Словник української мови в 11 томах