ямкуватий —
ЯМКУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який має багато ям (у 1 знач.), ямок. Ямкувата дорога, так трусько їхати (Сл. Б. Грінченка); В такі хвилини я гостро відчував, як наша стара хата, особливо піч, неприязнішає до нас, холоднішає...
Словник української мови у 20 томах
ямкуватий —
ямкува́тий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
ямкуватий —
-а, -е, розм. 1》 Який має багато ям (у 1 знач.), ямок. 2》 Який запав усередину (про очі, щоки і т. ін.); запалий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ямкуватий —
Ямкува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ямкуватий —
ЯМКУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який має багато ям (у 1 знач.), ямок. Ямкувата дорога, так трусько їхати (Сл. Гр.). 2. Який запав усередину (про очі, щоки і т. ін.); запалий. Рада була така: справника [справникові] подякувати..
Словник української мови в 11 томах
ямкуватий —
Ямкуватий, -а, -е 1) Подобный ямѣ, впалый. Очі ямкуваті. МВ. ІІ. 191. 2) Покрытый ямами, ухабистый. Ямкувата дорога, так трусько їхати. Волч. у.
Словник української мови Грінченка