ямкуватий
ЯМКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
1. Який має багато ям (у 1 знач.), ямок.
Ямкувата дорога, так трусько їхати (Сл. Гр.).
2. Який запав усередину (про очі, щоки і т. ін.); запалий.
Рада була така: справника [справникові] подякувати.. Раду таку подавав усім справників чи слуга, чи приятель, чи родич, хто його, нікчемного, зна. У чорному кожушку, з червоним комірцем ходив, шапка, кругленька, зелена, з себе худий, жовтий, очі ямкуваті, зубатий такий … (Вовчок, І, 1955, 248).
Словник української мови (СУМ-11)