Значення в інших словниках
-
ярість —
Я́рість: — гнів [51,52]
Словник з творів Івана Франка
-
ярість —
моск. лють лють, лютість, шал, шаленство, шаленість, несамовитість, сказ
Словник чужослів Павло Штепа
-
ярість —
ярості, ж. 1》 рідко. Те саме, що лютість. 2》 діал. Пристрасть, шал.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ярість —
Я́РІСТЬ, я́рості, ж., рідко. Те саме, що лють. Турн з ярості дрижав і пінив (І. Котляревський); Володько мав добре серце, але коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість, що міг допуститися і найбільшого злочину (С.
Словник української мови у 20 томах
-
ярість —
я́рість іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
ярість —
ЗЛІСТЬ (почуття сильної недоброзичливості, ворожнечі до кого-небудь), ЗЛО́БА́, ОЗЛО́БЛЕНІСТЬ, ЖОВЧ, ЛЮТЬ підсил., РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ підсил., ЛЮ́ТОЩІ мн., підсил., ШАЛ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., ШАЛЬГА́ діал., ЗАВЗЯ́ТОК діал., ЗАЇ́ЛІСТЬ діал.
Словник синонімів української мови
-
ярість —
Я́рість, я́рости, я́рості, я́рістю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ярість —
Я́РІСТЬ, я́рості, ж., рідко. Те саме, що лю́тість. Турн з ярості дрижав і пінив (Котл., І, 1952, 234); Володько мав добре серце, але коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість...
Словник української мови в 11 томах
-
ярість —
Я́рість, ярости ж. Страстность, пылъ, половая возбужденность. Черниг.
Словник української мови Грінченка