ятаган —
ЯТАГА́Н, а, ч. Старовинна холодна зброя, середня між шаблею й кинджалом, що має фігурний вигин, увігнуте лезо; поширена у народів Близького й Середнього Сходу. Блискають шаблі, миготять криві турецькі ятагани (І.
Словник української мови у 20 томах
ятаган —
ятага́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
ятаган —
-а, ч. Старовинна холодна зброя, середня між шаблею й кинджалом, що має фігурний вигин, увігнуте лезо; поширена у народів Близького й Середнього Сходу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ятаган —
ятага́н (тур. jatagan) холодна зброя, нагадує шаблю чи кинджал, з увігнутим лезом.
Словник іншомовних слів Мельничука
ятаган —
ЯТАГА́Н, а, ч. Старовинна холодна зброя, середня між шаблею й кинджалом, що має фігурний вигин, увігнуте лезо; поширена у народів Близького й Середнього Сходу. Блискають шаблі, миготять криві турецькі ятагани (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах