Значення в інших словниках
-
імпічмент —
Правова процедура притягнення до суду парламенту вищих посадових осіб держави. Імпічмент можна розглядати як вищу форму розвитку демократії.
Словник із соціальної роботи
-
імпічмент —
У. Особливий порядок притягнення до відповідальності вищих посадових осіб в разі порушення ними законів країни.
Літературне слововживання
-
імпічмент —
Осуд, звинувача
Словник чужослів Павло Штепа
-
імпічмент —
рос. импичмент (англ. impeach-ment, від старофр. empeechement — осуд, обвинувачення) — у парламентах — процедура обвинувачення вищих службових осіб (президентів, міністрів, федеральних суддів тощо).
Eкономічна енциклопедія
-
імпічмент —
ІМПІ́ЧМЕНТ, у, ч., політ. Процедура усунення від посади вищих державних осіб. У США, нарешті, вибрали президента. Довго вибирали. У нас швидше. Пообіцяв бути інакшим – і вибрали. А тепер мітингують, вимагають імпічменту (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
імпічмент —
імпі́чмент іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
імпічмент —
(англ. impeachment) особливий порядок притягнення до відповідальності та судового розгляду справ про злочинність вищих посадових осіб у деяких державах (США, Великобританія, Японія та ін.).
Економічний словник
-
імпічмент —
-у, ч. Процедура залучення вищих посадових осіб до суду парламенту з метою позбавлення їх повноважень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
імпічмент —
імпі́чмент (англ. impeachment, від старофранц. empeechement – осуд, обвинувачення) за конституціями ряду буржуазних країн (США, Франції тощо), спеціальні правила (процедура) щодо притягнення до відповідальності вищих службових осіб (президента...
Словник іншомовних слів Мельничука
-
імпічмент —
У англосаксонському праві процедура притягнення до конституційної відповідальності найвищих посадових осіб держави.
Універсальний словник-енциклопедія