Орфографічний словник української мови

Барвінок

Барві́нок

іменник жіночого роду, істота

псевдонім письменниці

∗∗∗

барві́нок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. барвінок — -нку, ч. Трав'яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. барвінок — БАРВІ́НОК, нку, ч. Трав'яниста рослина родини кутрових з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила (Т.  Словник української мови у 20 томах
  3. БАРВІНОК — • "БАРВІНОК" - щомісячний журнал ЦК ЛКСМУ та Респ. ради Всесоюзної піонерської орг-ції ім. В. І. Леніна для школярів молодших класів. Попередником "Б." був журн. "Жовтеня", що видавався 1928 — 41 у Харкові.  Українська літературна енциклопедія
  4. барвінок — Барві́нок, -ві́нку, -нкові, у-ві́нку; -ві́нки, -ві́нків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. барвінок — БАРВІ́НОК, нку, ч. Трав’яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Барвінок цвів і зеленів. Слався, розстилався (Шевч.  Словник української мови в 11 томах