боженька —
-и, ч., дит. Пестл. до Бог.
Великий тлумачний словник сучасної мови
боженька —
БО́ЖЕНЬКА, и, ч. (з великої літери). Пестл. до Бог 1. [Орина (випила):] Хай же вам, мій таточку, Боженька за це та ласку духу свого пошле (М. Куліш); Повчала [матушка Раїса], як люто карає Боженька тих нечестивців, котрі їдять у піст скоромне (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
боженька —
БО́ЖЕНЬКА, и, ч., дит. Пестл. до бог. Повчала [матушка Раїса], як люто карає боженька тих нечестивців, котрі їдять у піст скоромне (Донч., III, 1956, 23).
Словник української мови в 11 томах