Значення в інших словниках
-
боженька —
БО́ЖЕНЬКА, и, ч. (з великої літери). Пестл. до Бог 1. [Орина (випила):] Хай же вам, мій таточку, Боженька за це та ласку духу свого пошле (М. Куліш); Повчала [матушка Раїса], як люто карає Боженька тих нечестивців, котрі їдять у піст скоромне (О. Донченко).
Словник української мови у 20 томах
-
Боженька —
Бо́женька іменник чоловічого роду, істота дит.
Орфографічний словник української мови
-
боженька —
БО́ЖЕНЬКА, и, ч., дит. Пестл. до бог. Повчала [матушка Раїса], як люто карає боженька тих нечестивців, котрі їдять у піст скоромне (Донч., III, 1956, 23).
Словник української мови в 11 томах