Уїзд

Уї́зд

іменник чоловічого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

уї́зд

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. уїзд — УЇ́ЗД¹ див. в'їзд. УЇ́ЗД², у, ч., заст. Адміністративно-територіальна одиниця в Росії з XIII ст. до 1923 р., що відповідала сучасному району. – Так, кажете, ви Таращанського уїзду, – помовчавши, говорить один, крутячи цигарку.  Словник української мови у 20 томах
2. уїзд — див. в'їзд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. уїзд — ПЕРЕСЕ́ЛЕННЯ (зміна місця проживання); ПЕРЕЇ́ЗД (за допомогою засобів пересування, з майном); ВИ́ЇЗД, ЕМІГРА́ЦІЯ (в чужу країну); В'ЇЗД (УЇЗД), ІММІГРА́ЦІЯ (з іншої країни на постійне проживання); ВИ́ВІД іст. (селян на інші землі).  Словник синонімів української мови
4. уїзд — УЇ́ЗД див. в’їзд.  Словник української мови в 11 томах
5. уїзд — Уїзд, -ду м. Въѣздъ.  Словник української мови Грінченка