апломб

апло́мб

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. апломб — -у, ч. Самовпевненість у поведінці, розмові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. апломб — АПЛО́МБ, у, ч. Самовпевненість у поведінці, розмові. Лікар, здавалося, забув .. про своє недавнє розгублення і навіть переляк, говорив тепер самовпевнено, з апломбом, з почуттям власної вагомості і невразливості (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. апломб — апло́мб (франц. aplomb, букв. – рівновага, вертикаль) 1. Надмірна, підкреслена самовпевненість у поведінці, розмові. 2. У танцях – стійкість, додержання вертикальної лінії (від голови до ніг).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. апломб — САМОВПЕ́ВНЕНІСТЬ (наявність надто великої впевненості у собі, в своїх можливостях, здібностях тощо), АПЛО́МБ, САМОВДОВО́ЛЕННЯ, САМОВДОВО́ЛЕНІСТЬ, САМОЗАДОВО́ЛЕННЯ (неприховане вдоволення собою); САМОЗАКО́ХАНІСТЬ (впевненість у своїй винятковості).  Словник синонімів української мови
5. апломб — АПЛО́МБ, у, ч. Самовпевненість у поведінці, розмові. Лікар, здавалося, забув.. про своє недавнє розгублення і навіть переляк, говорив тепер самовпевнено, з апломбом, з почуттям власної вагомості і невразливості (Збан.  Словник української мови в 11 томах
6. апломб — рос. апломб (фр. aplomb, букв. — рівновага, вертикаль) — надмірна, підкреслена самовпевненість у поведінці, розмові.  Eкономічна енциклопедія