аппозиція — Орфографічний словник української мови

аппозиція — -ї, ж. Ріст тканин організму або клітинної оболонки, зумовлений відкладанням нових шарів на раніше утворену поверхню. Великий тлумачний словник сучасної мови
аппозиція — АППОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Стан двох структур, одиниць, при якому вони перебувають у тісному контакті. Пальці знаходяться в аппозиції, коли кулак стиснутий, а повіки – коли очі заплющені (з навч. літ.). 2. лінгв. Те саме, що аппозити́в. 3. біол. Словник української мови у 20 томах
аппозиція — аппозиці́я (від лат. appositio – додаток) 1. Прикладка. 2. Ріст тканин організму або клітинної оболонки, зумовлений відкладанням нових шарів на раніше утворену поверхню. Словник іншомовних слів Мельничука