аппозиція

аппозиці́я

(від лат. appositio – додаток)

1. Прикладка.

2. Ріст тканин організму або клітинної оболонки, зумовлений відкладанням нових шарів на раніше утворену поверхню.

Значення в інших словниках

1. аппозиція — аппози́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. аппозиція — -ї, ж. Ріст тканин організму або клітинної оболонки, зумовлений відкладанням нових шарів на раніше утворену поверхню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. аппозиція — АППОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Стан двох структур, одиниць, при якому вони перебувають у тісному контакті. Пальці знаходяться в аппозиції, коли кулак стиснутий, а повіки – коли очі заплющені (з навч. літ.). 2. лінгв. Те саме, що аппозити́в. 3. біол.  Словник української мови у 20 томах