Великий тлумачний словник сучасної мови

аппозиція

аппози́ція

-ї, ж.

Ріст тканин організму або клітинної оболонки, зумовлений відкладанням нових шарів на раніше утворену поверхню.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. аппозиція — аппози́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. аппозиція — АППОЗИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. спец. Стан двох структур, одиниць, при якому вони перебувають у тісному контакті. Пальці знаходяться в аппозиції, коли кулак стиснутий, а повіки – коли очі заплющені (з навч. літ.). 2. лінгв. Те саме, що аппозити́в. 3. біол.  Словник української мови у 20 томах
  3. аппозиція — аппозиці́я (від лат. appositio – додаток) 1. Прикладка. 2. Ріст тканин організму або клітинної оболонки, зумовлений відкладанням нових шарів на раніше утворену поверхню.  Словник іншомовних слів Мельничука