Орфографічний словник української мови

археографія

археогра́фія

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. археографія — [археиограф'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  2. археографія — -ї, ж. Галузь історичної науки, яка досліджує писемні пам'ятки старовини та виробляє наукові принципи їх видання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. археографія — АРХЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Галузь історичної науки, яка займається дослідженням писемних пам'яток старовини та виробленням наукових принципів їх видання. А.  Словник української мови у 20 томах
  4. археографія — • археографія (від грец. αρχαιος — стародавній та γράφω — пишу) - спец. істор. дисципліна, яка вивчає видання писемних пам'яток, розробляє принципи і методику публікації документів.  Українська літературна енциклопедія
  5. археографія — археогра́фія (від архео... і ...графія) галузь історичної науки; вивчає питання, пов’язані з виданням пам’яток письменства.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. археографія — Археогра́фія, -фії, -фією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. археографія — АРХЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Галузь історичної науки, яка займається дослідженням писемних пам’яток старовини та виробленням наукових принципів їх видання.  Словник української мови в 11 томах