археографія —
археогра́фія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
археографія —
[археиограф'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
археографія —
-ї, ж. Галузь історичної науки, яка досліджує писемні пам'ятки старовини та виробляє наукові принципи їх видання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
археографія —
АРХЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Галузь історичної науки, яка займається дослідженням писемних пам'яток старовини та виробленням наукових принципів їх видання. А.
Словник української мови у 20 томах
археографія —
• археографія (від грец. αρχαιος — стародавній та γράφω — пишу) - спец. істор. дисципліна, яка вивчає видання писемних пам'яток, розробляє принципи і методику публікації документів.
Українська літературна енциклопедія
археографія —
археогра́фія (від архео... і ...графія) галузь історичної науки; вивчає питання, пов’язані з виданням пам’яток письменства.
Словник іншомовних слів Мельничука
археографія —
АРХЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Галузь історичної науки, яка займається дослідженням писемних пам’яток старовини та виробленням наукових принципів їх видання.
Словник української мови в 11 томах