Значення в інших словниках
-
балакання —
-я, с. Дія за знач. балакати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
балакання —
БАЛА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. бала́кати 1. Заки громада змогла розібрати дотепно, що робити, над'їхав комісар; то вже не було часу на балакання (Н. Кобринська); // Те, що хтось говорить. Без мене, може, розгадали Чудне балакання моє (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
балакання —
див. балаканина; мова
Словник синонімів Вусика
-
балакання —
РОЗМО́ВА (словесний обмін думками між ким-небудь), РОЗМОВЛЯ́ННЯ, БЕ́СІДА, МО́ВА розм., БАЛА́ЧКА розм., БАЛА́КАННЯ розм., ПЕРЕМО́ВА розм., ПРОМО́ВКА заст., ГОВІ́РКА діал., БАЛА́КАНКА діал., ГУ́ТІРКА діал., КОНВЕРЗА́ЦІЯ діал., заст.
Словник синонімів української мови
-
балакання —
Бала́кання, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
балакання —
БАЛА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. бала́кати 1. Заки громада змогла розібрати дотепно, що робити, над’їхав комісар; то вже не було часу на балакання (Кобр., Вибр., 1954, 50); // Те, що хтось говорить. Без мене, може, розгадали Чудне балакання моє (Гл., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
балакання —
Балакання, -ня с. Разговоръ, каляканье. Нам не треба балакання, не треба слів, а треба діла. Левиц. Пов. 162.
Словник української мови Грінченка