Значення в інших словниках банківник — -а, ч. Той, хто держить банк (див. банк I у 2 знач.), банкує під час гри в карти. Великий тлумачний словник сучасної мови банківник — БАНКІВНИ́К, а́, ч. Той, хто тримає банк (див. банк³), банкує під час гри в карти. Словник української мови у 20 томах банківник — БАНКІВНИ́К, а, ч. Той, хто держить банк (у 2 знач.), банкує під час гри в карти. Словник української мови в 11 томах