банківник
банківни́к
-а, ч.
Той, хто держить банк (див. банк I у 2 знач.), банкує під час гри в карти.
Великий тлумачний словник сучасної української мовибанківни́к
-а, ч.
Той, хто держить банк (див. банк I у 2 знач.), банкує під час гри в карти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови