Значення в інших словниках
-
бездиханний —
-а, -е. Який не дихає; мертвий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бездиханний —
БЕЗДИХА́ННИЙ, а, е. Який не дихає; мертвий. Під ним [платком] лежала вже не Олена Іванівна, а бездиханний труп з страшно витріщеними очима...
Словник української мови у 20 томах
-
бездиханний —
див. мертвий
Словник синонімів Вусика
-
бездиханний —
МЕ́РТВИЙ (такий, у якому припинилося життя), ПОМЕ́РЛИЙ, НЕЖИВИ́Й, МЕ́РЛИЙ розм.; ПОКІ́ЙНИЙ (про людину); БЕЗДИХА́ННИЙ, БЕЗДУ́ШНИЙ розм. (який більше не дихає); ДО́ХЛИЙ (про тварин, птахів, комах); -.
Словник синонімів української мови
-
бездиханний —
БЕЗДИХА́ННИЙ, а, е. Який не дихає; мертвий. Під ним [платком] лежала вже не Олена Іванівна, а бездиханний труп з страшно витріщеними очима… (Мирний, III, 1954, 119); Щодня вранці Митько з завмираючим серцем входив у хлів...
Словник української мови в 11 томах
-
бездиханний —
Бездиханний, -а, -е Бездыханный. Кругом тебе простягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч.
Словник української мови Грінченка