беззастережно

беззастере́жно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. беззастережно — Присл. до беззастережний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. беззастережно — БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНО. Присл. до беззастере́жний. Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві (Ю. Шовкопляс); Навіки два серця забилися влад. Кохаю по-справжньому й беззастережно (О.  Словник української мови у 20 томах
3. беззастережно — БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНО. Присл. до беззастере́жний. Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві (Шовк., Людина.., 1962, 86); Навіки два серця забилися влад. Кохаю по-справжньому й беззастережно (Підс., Поеми, 1954, 116).  Словник української мови в 11 томах