Великий тлумачний словник сучасної мови

беззастережно

беззастере́жно

Присл. до беззастережний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. беззастережно — беззастере́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. беззастережно — БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНО. Присл. до беззастере́жний. Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві (Ю. Шовкопляс); Навіки два серця забилися влад. Кохаю по-справжньому й беззастережно (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. беззастережно — БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНО. Присл. до беззастере́жний. Хворий повинен беззастережно вірити своєму лікареві (Шовк., Людина.., 1962, 86); Навіки два серця забилися влад. Кохаю по-справжньому й беззастережно (Підс., Поеми, 1954, 116).  Словник української мови в 11 томах