безпалько

безпа́лько

іменник середнього роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. безпалько — -а, ч., розм. Безпала людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. безпалько — БЕЗПА́ЛЬКО, а, ч., розм. Безпала людина. – Чи то ж я безпалько, сам не скручу собі цигарки... (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. безпалько — Безпа́лько, -ка, -кові, -льку! -льки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. безпалько — БЕЗПА́ЛЬКО, а, ч., розм. Безпала людина. — Чи то ж я безпалько, сам не скручу собі цигарки (Гончар, І, 1954, 269).  Словник української мови в 11 томах