Словник української мови у 20 томах

безпалько

БЕЗПА́ЛЬКО, а, ч., розм.

Безпала людина.

– Чи то ж я безпалько, сам не скручу собі цигарки... (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безпалько — безпа́лько іменник середнього роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. безпалько — -а, ч., розм. Безпала людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпалько — Безпа́лько, -ка, -кові, -льку! -льки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безпалько — БЕЗПА́ЛЬКО, а, ч., розм. Безпала людина. — Чи то ж я безпалько, сам не скручу собі цигарки (Гончар, І, 1954, 269).  Словник української мови в 11 томах