Значення в інших словниках
-
безпалько —
безпа́лько іменник середнього роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
безпалько —
БЕЗПА́ЛЬКО, а, ч., розм. Безпала людина. – Чи то ж я безпалько, сам не скручу собі цигарки... (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
безпалько —
Безпа́лько, -ка, -кові, -льку! -льки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безпалько —
БЕЗПА́ЛЬКО, а, ч., розм. Безпала людина. — Чи то ж я безпалько, сам не скручу собі цигарки (Гончар, І, 1954, 269).
Словник української мови в 11 томах