Значення в інших словниках
-
безсумнівний —
(який не потребує доказів у своїй правоті) очевидний, безумовний, явний, книжн. самоочевидний.
Словник синонімів Полюги
-
безсумнівний —
Цілком певний, Очевидний, незаперечний, БЕЗПЕРЕЧНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
безсумнівний —
-а, -е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безсумнівний —
БЕЗСУМНІ́ВНИЙ, а, е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний. Було створено чимало фільмів, відзначених безсумнівним хистом і майстерністю (Л. Дмитерко); При наявності безсумнівних досягнень дитяча драматургія 30-х років XX ст. мала, проте, і певні прогалини (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
безсумнівний —
БЕЗПЕРЕ́ЧНИЙ (який не викликає і не може викликати заперечень), НЕЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, БЕЗЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, НЕЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше; НЕСПРОСТО́ВНИЙ, НЕВІДПО́РНИЙ (який не може бути спростований).
Словник синонімів української мови
-
безсумнівний —
Безсумні́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безсумнівний —
БЕЗСУМНІ́ВНИЙ, а, е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний. При наявності безсумнівних досягнень дитяча драматургія [30-х років] мала, проте, і певні прогалини (Іст. укр. літ.
Словник української мови в 11 томах