безсумнівний
БЕЗСУМНІ́ВНИЙ, а, е.
Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний.
Було створено чимало фільмів, відзначених безсумнівним хистом і майстерністю (Л. Дмитерко);
При наявності безсумнівних досягнень дитяча драматургія 30-х років XX ст. мала, проте, і певні прогалини (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)