Орфографічний словник української мови

безумствувати

безу́мствувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безумствувати — -ую, -уєш, недок. Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безумствувати — Божеволіти, збожеволіти, побожеволіти, дуріти, здуріти, подуріти знавісніти, скаменіти, зіскаженіти, поскаженіти  Словник чужослів Павло Штепа
  3. безумствувати — БЕЗУ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти. Ти падав на землю й безумствував, бо ти згоряв у пожарі [пожежі] першого неповторного кохання (М. Хвильовий); І от довгоочікуваний бал у повному розпалі ..  Словник української мови у 20 томах
  4. безумствувати — БЕЗУ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти. І от довгоочікуваний бал у повному розпалі.. Скільки манірності і пустопорожньої пишноти.. Адже ж це танці, в яких безумствує молодість! (Кол., Терен.., 1959, 178).  Словник української мови в 11 томах