безумствувати
БЕЗУ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти.
І от довгоочікуваний бал у повному розпалі.. Скільки манірності і пустопорожньої пишноти.. Адже ж це танці, в яких безумствує молодість! (Кол., Терен.., 1959, 178).
Словник української мови (СУМ-11)