безумствувати

БЕЗУ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, недок.

Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти.

Ти падав на землю й безумствував, бо ти згоряв у пожарі [пожежі] першого неповторного кохання (М. Хвильовий);

І от довгоочікуваний бал у повному розпалі .. Скільки манірності і пустопорожньої пишноти .. Адже ж це танці, в яких безумствує молодість! (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. безумствувати — безу́мствувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. безумствувати — -ую, -уєш, недок. Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безумствувати — Божеволіти, збожеволіти, побожеволіти, дуріти, здуріти, подуріти знавісніти, скаменіти, зіскаженіти, поскаженіти  Словник чужослів Павло Штепа
4. безумствувати — БЕЗУ́МСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Діяти нерозсудливо; робити нерозумні, безглузді вчинки; шаленіти. І от довгоочікуваний бал у повному розпалі.. Скільки манірності і пустопорожньої пишноти.. Адже ж це танці, в яких безумствує молодість! (Кол., Терен.., 1959, 178).  Словник української мови в 11 томах