безуміти —
-ію, -ієш, рідко. Ставати безумним; шаленіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безуміти —
БЕЗУ́МІТИ, ію, ієш, недок., рідко. Ставати безумним; шаленіти. Нещасний хлопець безумів зо страху (І. Франко); * Образно. Ніколи так душа ще не мужала! Ніколи так ще дух не безумів! (П. Тичина).
Словник української мови у 20 томах
безуміти —
БОЖЕВО́ЛІТИ (ставати психічним хворим; узагалі втрачати здоровий глузд), БЕЗУ́МІТИ рідко; НАВІСНІ́ТИ підсил., СКАЖЕНІ́ТИ підсил., ШАЛЕНІ́ТИ підсил., ШАЛІ́ТИ підсил., НАВІЖЕНІ́ТИ підсил., рідше (втрачати розум, здоровий глузд). "Невже те все видалось мені?...
Словник синонімів української мови
безуміти —
БЕЗУ́МІТИ, ію, ієш, рідко. Ставати безумним; шаленіти. Нещасний хлопець безумів зо страху (Фр., VIII, 1952. 345); *Образно. Ніколи так душа ще не мужала! Ніколи так ще дух не безумів! (Тич., І, 1946, 119).
Словник української мови в 11 томах
безуміти —
Безуміти, -мію, -єш гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Словник української мови Грінченка