Значення в інших словниках
-
безупинний —
-а, -е. Який не спиняється, не робить зупинок у русі, в дії; безперервний. || Який не припиняється; постійний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безупинний —
БЕЗУПИ́ННИЙ, а, е. Який не спиняється, не робить зупинок у русі, в дії; безперервний. З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (М.
Словник української мови у 20 томах
-
безупинний —
ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ...
Словник синонімів української мови
-
безупинний —
Безупи́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безупинний —
БЕЗУПИ́ННИЙ, а, е. Який не спиняється, не робить зупинок у русі, в дії; безперервний. З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
безупинний —
Безупинний, -а, -е Безостановочный, безпрерывный.
Словник української мови Грінченка