безупинний

БЕЗУПИ́ННИЙ, а, е.

Який не спиняється, не робить зупинок у русі, в дії; безперервний.

З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (М. Коцюбинський);

В усі кінці країни ідуть по рейках поїзди, невтомні, безупинні (Н. Забіла);

// Який не припиняється; постійний.

Їхні [неправедних] очі наповнені перелюбом та гріхом безупинним; вони зваблюють душі незміцнені (Біблія. Пер. І. Огієнка);

В спокої цім – тривога безупинна Своїм кривавим тріпала крилом, У протиріччях билась мисль [думка] єдина (М. Рильський);

Зосереджений погляд свідчив про безупинну, напружену роботу мислі (С. Журахович);

Безупинне хилитання сонячноликого маятника, чіткий .. цокіт годинникового механізму – ніби хтось відлічує невмолимим голосом секунди (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. безупинний — безупи́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безупинний — -а, -е. Який не спиняється, не робить зупинок у русі, в дії; безперервний. || Який не припиняється; постійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безупинний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ...  Словник синонімів української мови
4. безупинний — Безупи́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безупинний — БЕЗУПИ́ННИЙ, а, е. Який не спиняється, не робить зупинок у русі, в дії; безперервний. З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. безупинний — Безупинний, -а, -е Безостановочный, безпрерывный.  Словник української мови Грінченка