Значення в інших словниках
-
безчестя —
-я, с. 1》 Те, що завдає неслави; ганьба. 2》 заст. Грошова винагорода за образу чиновної особи, яку ображений міг стягнути з свого кривдника.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безчестя —
БЕЗЧЕ́СТЯ, я, с. 1. Те, що неславить; ганьба. – Не принесу нікому безчестя, не зав'яжу чужого віку, .. не піду ні за кого (Г. Квітка-Основ'яненко); – Я вас урятував від безчестя, а ви... (О.
Словник української мови у 20 томах
-
безчестя —
див. ганьба
Словник синонімів Вусика
-
безчестя —
ГАНЬБА́, СО́РОМ, СТИД, БЕЗЧЕ́СТЯ, БЕЗСЛА́В'Я, НЕСЛА́ВА, НАРУ́ГА, ХУЛА́ книжн., БЕ́ШКЕТ рідше, ОСОРО́МА рідше, ПОЗО́РИЩЕ розм., СОРОМО́ТА розм., СТИДО́ВИСЬКО розм., СТИДО́ВИЩЕ розм., СТРАМ розм., СТРАМО́ТА розм., СТРАМО́ВИСЬКО розм., СТРАМО́ВИЩЕ розм.
Словник синонімів української мови
-
безчестя —
Безче́стя, -стя, -стю, -стям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безчестя —
БЕЗЧЕ́СТЯ, я, с. 1. Те, що завдає неслави; ганьба. — Не принесу нікому безчестя, не зав’яжу чужого віку, ..не піду ні за кого (Кв.-Осн., II, 1956, 466); — Я вас урятував від безчестя, а ви… (Гончар, Таврія.., 1957, 389). 2. заст.
Словник української мови в 11 томах