бичування

бичува́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. бичування — -я, с. Дія за знач. бичувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бичування — БИЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. бичува́ти¹ 1. Звелів тисяцький у фортецю його [апостола Павла] відвести і звелів бичуванням його допитати (Біблія. Пер. І. Огієнка); [Долорес:] Я буду черницею.  Словник української мови у 20 томах
3. бичування — БИЧУВА́ННЯ, я. с. Дія за знач. бичува́ти¹ [Долорос:] Я буду черницею. Обітницю мовчання, і посту, й бичування дам я богу (Л. Укр., III, 1952, 372); Ованес Туманян вирішна боротися проти царського свавілля.. Не стогонами, не протестами тільки, ні!...  Словник української мови в 11 томах
4. бичування — Бичува́ння, -ня с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.  Словник української мови Грінченка