Орфографічний словник української мови

блондин

блонди́н

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. блондин — -а, ч. Чоловік з білявим волоссям; білявий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блондин — Русявець, див. русий, світлоликий, яснолиций, шатен  Словник чужослів Павло Штепа
  3. блондин — БЛОНДИ́Н, а, ч. Чоловік із білявим волоссям; білявий. То був високий на зріст, поставний, пишний блондин з синіми очима (І. Нечуй-Левицький); – Ну, то скажіть принаймні, які вам більше подобаються, брюнети чи блондини?...  Словник української мови у 20 томах
  4. блондин — див. білявий  Словник синонімів Вусика
  5. блондин — БЛОНДИ́Н, а, ч. Чоловік з білявим волоссям; білявий. То був високий на зріст, поставний, пишний блондин з синіми очима (Н.-Лев., IV, 1956, 187); — Ну, то скажіть принаймні, які вам більше подобаються, брюнети чи блондини? (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах