Орфографічний словник української мови

богозневажник

богознева́жник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. богозневажник — -а, ч. Той, хто зневажає Бога, паплюжить його.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. богозневажник — БОГОЗНЕВА́ЖНИК, а, ч., бібл. Той, хто ганьбить Бога, відрікається від Нього. Будуть-бо люди тоді [останніми днями] самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники (Біблія. Пер. І. Огієнка).  Словник української мови у 20 томах