богозневажник

БОГОЗНЕВА́ЖНИК, а, ч., бібл.

Той, хто ганьбить Бога, відрікається від Нього.

Будуть-бо люди тоді [останніми днями] самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники (Біблія. Пер. І. Огієнка).

Значення в інших словниках

1. богозневажник — богознева́жник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. богозневажник — -а, ч. Той, хто зневажає Бога, паплюжить його.  Великий тлумачний словник сучасної мови